Пам'ять – нескінченна книга, в якій записано все: і життя людини, і життя країни. Багато сторінок там вписано криваво-чорним кольором. Однією з таких сторінок був Голодомор 1932-1933 р.р. Не було ні війни, ні посухи. А була тільки зла воля одних людей проти інших.
Упродовж тижня класні керівники Білоцерківської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №7 імені генерал-полковника Геннадія Воробйова говорили з дітьми про штучно створений радянською владою голод, справжній геноцид українського народу, вшановували хвилиною мовчання усіх загиблих,переглядали відеоісторію "Чому голодомор став можливим",переглянули та обговорили презентацію с фотодокументами 1932-1933рр., здійснювали онлайн 3Д тур музеєм Голодомору, створювали на інтерактивних дошках «Стіни пам’яті», виготовляли свічки та незабудки – символи Дня пам’яті жертв Голодомору. А учень 7-А класу Свінціцький Олесь зіграв на ксилофоні твір Мирослава Скорика «Мелодія». На цю мелодію написано пісню про Голодомор, яку виконує Оксана Білозір.
27 листопада просимо кожну українську сім'ю о 16-й годині приєднатися до Всеукраїнської акції «Запали свічку пам’яті усім померлим від голоду».Ззапаліть і поставте свічку на підвіконня так, щоб її було видно з двору – на знак скорботи і пам’яті про мільйони загублених життів наших співвітчизників.
コメント